Що заважає вивчити іноземну мову?
Найчастіше ми роками, якщо не десятиліттями, б`ємося над іноземною мовою, а він не дається.
І граматика освоєна, і лексика оновлена, але варто виїхати за кордон, потрапити в мовне середовище, і раптом виростає нездоланний мовний бар`єр. Психотерапевт Ірина Земцева впевнена: нам заважають ... внутрішні конфлікти, які формуються в ранньому дитинстві.
«Якось вирішила з`ясувати, скільки років я безуспішно намагалася вивчити англійську мову. Шість років в школі, рік на міських курсах і з репетитором плюс п`ять років в університеті. Разом - 12 років. Моя епопея з англійським почалася в 4-му класі, коли в розкладі з`явилися уроки іноземної мови. Проблем з вимовою у мене не було. Навіть іронічна викладачка визнавала це. Але програма і вимоги середньої школи були недостатніми для вступу до вузу.
У 10-му класі батьки знайшли мені репетитора, яка викладала англійську в якомусь технічному вузі. Але нам не вдалося знайти спільну мову. Кожна зустріч з нею була для мене мукою. Вона, наприклад, анітрохи не соромлячись, говорила, що до мов я не здатна і тільки старанні і багатогодинні заняття дозволять мені здати успішно вступні іспити. Я чесно їздила через все місто, щоб відбути це покарання. Зрозуміло, що толку від таких уроків було мало. В результаті саме цей іспит, який був останнім, я провалила ...
Потім я пішла на міські курси іноземної мови, а потім були заняття з іншим репетитором, яка відмінно мене підготувала. З другого разу я пристойно здала англійську і поступила. І зараз в разі гострої необхідності зможу порозумітися за кордоном, але без приводу рота не розкрию, бо впевнена - мій англійська жахливий. Я боюся, наприклад, що зроблю помилку або забуду потрібне слово, і зганьбили перед незнайомими людьми. Цей страх неймовірно сильний.
Бог знає, скільки разів я починала вчити цю мову ... Я страшно заздрила випускникам спецшкіл - моїм однокурсникам, які вільно володіли іноземними мовами: їм не потрібно було прикладати зусиль, щоб з листа перевести незнайомий текст або невимушено зав`язати розмову з американцями.
Я втішаю себе тим, що в якийсь момент мені дуже захотілося вивчити італійську, і я це зробила! Звичайно, я мріяла говорити на ньому так, щоб мене приймали за італійку. Але одного разу зрозуміла, що знати іноземну досконало неможливо, мова - жива мінлива структура. Ця думка дозволяє мені розслабитися і отримати задоволення. Прилітаючи в Рим, я тут же пірнаю в мовне середовище і насолоджуюся його (мови) музикою. Для підтримки рівня дивлюся фільми і читаю книги (переважно детективи, цей жанр я дуже люблю) на італійському, іноді заглядаючи в словник.
Але з англійським я як і раніше в дипломатичних відносинах».
/ Ольга, 43 роки /
Іноземний - значить чужий
Причин, які не дають нам освоїти другу мову, може бути багато. Наприклад, така: іноземний - значить інший, дивний, на відміну від рідного і зрозумілого, на якому говорить мама.
В англійському словосполучення «рідна мова» перекладається як mother tongue, в італійському - madrelingua. І в тому, і в іншому прикладі мова йде про говіркою, яким володіє мати, на ньому вона співає нам в дитинстві колискові, розповідає казки. З його допомогою вона знайомить дитину з миром, називаючи предмети і явища.
І наше бажання вивчити іншу систему звукових і письмових знаків, які використовуються для передачі думок і почуттів, несвідомо може розглядатися нами як щось небезпечне. Адже ми хочемо розуміти чужу, що не материнську мову. А чи не буде це вміння розцінено як зрада матері?
Слухати або підслуховувати?
Пам`ятайте свої статки, коли, бувало, слухаєш в запису один і той же фрагмент на іноземній мові десятки разів, а сенс вловити не виходить? І цьому є пояснення. Слухаючи незрозумілий текст, деякі з нас відчувають ті ж емоції, як при ... підслуховування. Хтось про щось говорить, і незрозуміло, про що. Нам, можливо, і хотілося б зрозуміти, про що йде мова. Питання в тому, як ми ставимося до цього процесу - ми слухаємо або все ж підслуховує?
У першому випадку ніяких проблем і внутрішніх конфліктів. У другому у нас несвідомо включається блок. Адже за змістом це чимось схоже на ситуацію, коли маленька дитина стоїть під дверима батьків і вслухається в їх таємне життя. Він намагається розібрати, про що вони говорять або чим займаються ... Дітям це завжди дуже цікаво.
Якщо дитина не пережив цей момент в повній мірі, тоді, подорослішавши, він буде переживати його, вслухаючись, точніше, підслуховуючи чужу, незнайому мову. Несвідомо він буде ставитися до цього, як та дитина, що стоїть за зачиненими в батьківську кімнату дверима. Він забороняє собі «шпигувати», відчуває сором, але, з іншого боку, йому дуже цікаво, про що вони говорять. На практиці це призводить до того, що у людини блокується механізм аудіювання, розпізнавання іноземної мови.
