Казка колобок на новий лад в віршах. сценарій
Казка Колобок на новий лад. сценарій
Як дід та баба спекли колобок
казкар:
Казка, казка, примовка.
Розповісти її - не жарт!
Треба так за справу взятися,
Так глаголити, так старатися,
Щоб з самого початку
Дітлахи не занудьгувала,
Щоб в серединці весь народ
Від неї роззявив рот,
Щоб в кінці ні старий, ні малий,
Сонний, знехтувати клював.
Ось і ми почнемо цей оповідь
Один по одному, без прикрас.
Якось раз один старий
На прізвище Кулик,
А по імені Гаврюха
Каже своїй старій.
старий:
Захотілося колобка.
Є і дріжджі, і борошно.
Ти б тісто замісила
Так мене б пригостила.
казкар:
Розкудкудакалась стара ...
стара:
Я відмінна кухарка.
І взялася б я за справу,
Але, щоб тісто зробити білим,
Потрібні масло, цукор, сіль,
А у нас в коморі - нуль!
Хто вчерась гостей скликав?
Хто мені куховарити наказав?
старий:
Так адже я, того, цього ...
стара:
Ні в коморі нічого!
старий:
Що ти, стара, не гнівайся,
Не кричи, вгамувати.
Поскребі по кутках,
Подивися по туесков -
Нашкрябаєш на колобок.
стара:
Гаразд, старий, дай мені термін.
Потрібні вправність і вміння,
Щоб краще зробити частування,
Про сіль та цукор не забути.
Почну-но тісто я місити.
стара:
Тісто я місила,
Масло додавала,
Вибилася з сили.
Ой, як я втомилася!
тісто:
Втечу я з діжки,
Мені тут погано, мені тут душно.
Дуже здобне я тісто,
Мені в діжці мало місця.
Всидіти тут не можу,
Тісно, тісно, втечу!
Не хочу бути колобком!
Втечу через край бігом!
Тісто тікає.
старий:
Бабка, тісто втекло!
стара:
Як же це я проспала?
Ось досада! От біда!
Стій же, тісто, ти куди?
стара:
Вже такою й не було!
Як же тісто втекло?
Натерпілася я сорому.
Ось досада! От біда!
старий:
Ти, стара, не горюй,
Тісто швидко в грубку сунь.
Спечи мені колобок,
Колобок - рум`яний бік.
стара:
Я печу його з любов`ю,
Угощайся на здоров`я!
старий:
Колобок, пекісь скоріше,
Ми потанцюємо веселіше.
стара (Звертається до старого):
Ти поки його не чіпай,
Нехай остудити трохи.
старий:
Колобок, остинь скоріше,
Ми потанцюємо веселіше.
Колобок:
Ні, старінушка, постій,
Не хочу я бути їжею!
Зстрибну я зараз з віконця,
Покочуся я по доріжках,
Прікачусь до хлопців я,
Всі вони мої друзі.
Буду з ними я грати,
Вам мене і не наздогнати!
Колобок тікає. Дід та баба - за ним, повертаються ні з чим, плачуть.
казкар:
Плаче баба, плаче дід.
старий:
Що ж є нам на обід?
Догралися, доплясалісь,
Що без хліба і залишилися!
стара:
Спечу-ка я пиріг!
У нього ж немає ніг,
Тікати не стане він.
старий:
Ось його і спечемо!
Колобок:
Здрастуйте, дітлахи,
Дівчата і хлопці!
Я поспішав, я поспішав,
Трохи в канаву не впав,
На берізку налетів,
Носом два куща зачепив,
А потім п`ять разів впав,
Нарешті, я до вас потрапив.
Збирайся, дітвора,
Чекає весела гра!
