Прислів`я та приказки про слово
Слово - це дуже потужна зброя в руках людини. Словом можна вилікує, а можна і вбити. Тому за своїми словами, своєю мовою треба стежити, про це і розповідають прислів`я і приказки про слово.
Прислів`я та приказки для молодших школярів.
Російський в словах гордий, в справах твердий.
Два слова: мир і спокій - стоять тисячі злитків золота. (Кіт.)
На велику справу - велике слово.
Народне слово - тверде слово.
Слова - голос серця. (Кіт.)
Слова - ключі до серця. (Кіт.)
Коня ведуть вуздечкою, а людини - словом.
Той в слові стоїть твердо, кому слово дорого.
Річку вимірюють палицею, а людей словами. (Кіт.)
Де слова рідкісні, там вони вагомі.
Давши слово, тримайся, а не давши - тримайся.
Слову вір, а справа перевір.
Слову - віра, хліба - міра, грошей - рахунок.
Слово не має крил, але облітає світ. (Тат.)
Не бійся очі худого, бійся слова лихого.
Слова і метал плавлять. (Я Пон.)
Сказане слово - пущена стріла.
Інша слово гірше стріли.
Гори і каміння руйнує вода, людини губить слово. (Киргиз.)
* * *
Сказане слово - зарубка на дереві. (Тувін.)
Слово розумне варто рубля.
Привітне слово гнів перемагає.
Покірне слово гнів приборкує.
Де слова привіту, там посмішка для відповіді.
Слово від серця чіпає інше серце. (Араб.)
М`яке слово кістки не ломить.
Обдумане слово дорожче перлів. (Каракалпа.)
Від хорошого слова душа розквітає. (Каракалпа.)
Від хорошого слова світу світло. (Туркмени.)
Гарне слово і слона на шлях направить. (Узбек.)
Гарне слово - половина щастя. (Каракалпа.)
Веселе слово - мови основа.
Сердечне слово до серця доходить. (Башк.)
Солодке слово солодший за цукор. (Узбек.)
Мудре слово на міцних ногах ходить. (Осетин.)
Якщо немає частування, даруй привітним словом. (Каракалпа.)
Добре слово сказати - ціпок в руки дати.
Добре слово будь-якого дістане.
Доброму слову - добрий відповідь.
Добре слово людині - що дощ у посуху.
Добре слово - двері в душу. (Осетин.)
Добре слово опускає шаблю. (Лакська.)
Добре слово ріже сталь. (Лакська.)
Добре слово залізні ворота відкриває. (Грузин., Турецькі.)
Добре слово гору з місця зрушило. (Чечен.)
Добре слово і змія розуміє. (Осетин.)
Добре слово солодший меду. (Туркмени.)
За добре слово грошей не платять. (Осетин.)
Добре слово - ловчий сердець. (Перс.)
Від приємних слів язик не всохне. (Бенг.)
Добре слово краще м`якого пирога.
Недобре слово болючіше вогню пече.
* * *
Ласкаве слово, що весняний день.
Ласкавим словом багато чого доб`єшся.
Ласкаве слово рубля дорожче.
Ласкаве слово краще м`якого пирога.
Від ласкавого слова в хаті світліше.
Ласкаве слово і буйну голову гамує.
Ласкаве слово пом`якшує серце. (Адигеї.)
З ласкавим словом можна гірського оленя подоїти. (Груз.)
На ласкаве слово і змія з нори вилізе. (Каракалпа., Киргиз., Осет., Тадж.)
Ворогові скажи ласкаве слово, а друга дай шматок хліба. (Курд.)
* * *
Ні вузла міцніше подвійного, немає слова сильніше правдивого. (Тувін.)
Правдиве слово - як ліки: часто гірко, зате виліковує. (Кіт.)
Правдиве слово і залізо проб`є. (Азерб.)
Правдиве слово камінь роздробити. (Кіт.)
Правдиве слово знаходить праведний шлях. (Узбек.)
Правдиве слово гірко. (Азерб.)
Сіль, хоч і солона, для їжі нужна- правдиві слова, хоч гіркі, для майбутнього корисні. (Монг.)
Від правдивого слова і один відвертається. (Бенг.)
Правдиве слово поперек вуха стає. (Я Пон.)
Правдиве слово бога радує, а людини гнівить. (Бенг.)
Правдиве слово не подобається навіть родичу. (Киргиз.)
Гіркі ліки виліковує хвороба - правдиве слово завдає удар у серце. (В`єтнам.)
Від слова порятунок і від слова смерть.
Одне слово кістка ломить, інше - зрощує.
Необдумане слово в біду заведе, а обдумане - з біди виведе.
Одне хороше слово, аніж тисяча слів лайки. (Монг.)
На грубе слово не сердься, на ласкаве слово не здавайся.
На ласкаве слова не кидайся, на грубе - не гнівається.
На приємні слова ніхто не розсердиться, роздратованим словами ніхто не зрадіє. (Тайський.)
Від гірких слів одного - плачуть, солодкі слова ворога викликають посмішку. (Таміла)
У слів правди немає гіркоти, у слів кривди немає солодощі. (Туркмени.)
Без поганих слів не почуєш і хороших. (Казах.)
Гарне слово - їжа людини, погане - кол для голови. (Казах.)
Від слів хорошу людину камінь розтане, від слів поганого - голова розколеться. (Киргиз.)
Розумна голова не скаже порожні слова.
* * *
У дрібних словах і велику справу втопити можна.
Мале слово велику образу творить.
Стріла ранить тіло, а слово - душу. (Осетин.)
Словом пронизала те, чого не проколеш голкою. (Араб.)
Рана, нанесена мечем, - заживе, рана, нанесена словом - не заживе. (Курд.)
Рана, нанесена кинджалом, виліковується, а рана, нанесена словом, - немає. (Ассирії., Тат.)
Рана від батоги заживе, рана від слів - немає. (Каш.)
Чи не слово, а голка в тім`я. (Я Пон.)
Слово пече гірше вогню.
Бритва шкребе, а слово ріже.
Вирвалося слово - випущена куля. (Абхазія.)
Погане слово що смола: пристане - НЕ отлепілі.
Гостре слівце коле сердечко.
Зайве слово в досаду вводить.
Пусте слово як солома - багато місцем, та хіба вагою.
Порожні слова - що горіхи без ядра.
Бджола жалить жалом, а людина - словом.
Голка ламається з вушка, людина гине від слова. (Киргиз.)
Хороша їжа пам`ятається довго, образливе слово пам`ятається все життя. (В`єтнам.)
Пряме слово ріжком стирчить.
Колючі слова - одному шкоди. (Монг.)
Слова - насіння бійки. (Непал.)
Недобре слово болючіше вогню пече.
За худі слова злетить і голова.
Не бий кулаком, вдар словом.
Поранений мечем вилікується, словом - ніколи.
Палицею можна поранити тіло, а злі слова проникають в душу. (Кіт.)
* * *
За слова гроші не платять - тому підбирай слова, щоб не образити інших. (В`єтнам.)
Холодне слово поки до серця дійде - перетвориться на лід. (Башк.)
На справедливе слово тільки дурень сердиться. (Бенг.)
Нещирі слова, як сплутані волосся на голо-ве: розплутати їх - важка справа. (Бенг.)
Погане слово поверни власнику. (Узбек.)
У кого думки світлі, у того і слова ясні. (Узбек.)
На сухому дереві немає плодів, у порожньому слові немає пуття. (Тувін.)
Від хвалькуватих слів мудреці просливешь, від темних справ героєм не станеш. (Монг.)
Порожні слова - справі перешкода. (Монг.)
Зайве слово в досаду вводить.
Зайве слово - зайвий промах. (В`єтнам.)
Мало правди в тому, з кого сиплеться багато слів. (Лите.)
Швидше за вічний сніг розтане, ніж у базіки слова вичерпаються. (Азерб.)
Коли ти говориш, слова твої повинні бути краще мовчання. (Араб.)
З води не молодий масло, в порожньому слові не знайдеш думки. (Киргиз.)
Прямі слова неприємні для вуха. (В`єтнам.)
Солодкі слова викликають запаморочення. (Монг.)
* * *
Одне тепле слово і в жорсткий мороз зігріє. (Кіт.)
Коли ти говориш, слова твої повинні бути краще мовчання. (Араб.)
Гідність слова в стислості. (Араб.)
Слово, що йде від серця, до серця дійде. (Лезг.)
Слово мовить - соловей співає.
Де слова привіту, там посмішка для відповіді.
Слово на рада, а сила на лайку.
Будь-яку корову можна подоїти, але не всяке слово можна сказати. (Курд.)
Де слова рідкісні, там вони вагомі.
Слова - перли, але коли їх багато, вони втрачають ціну. (Курд.)
Непрохане слово подібно супу без солі. (Лакська.)
Зле слово каменем на серці падає. (Киргиз.)
Погане слово робить одного недругом. (Киргиз.)
Зайве слово нададуть людині, від зайвого вина віднімаються ноги. (Абхазія.)
Брехливе слово - ворог для душі. (Киргиз.)
Одні слова - не доказ. (В`єтнам.) Слова гарні правдиві, лисячі шкури - пухнасті. (Кіт.)
* * *
Будь своєму слову господар.
До слова кріпися, а давши слово, тримайся.
Міцна кайдани, а ще міцніше слово.
У хорошого коня рівний біг, у хорошої людини - тверде слово. (Монг.)
Хороший кінь - сивий, хороший чоловік - вірний слову. (Киргиз.)
Між «говорити» і «робити» - довга дорога. (Іспано.)
Хто сказав і зробив - людина, хто не сказав і зробив - лев, хто сказав і не зробив - осел. (Курд.)
Доведи не словом, а ділом. (Башк.)
На словах, що на гуслях, а на ділі, що на балалайці.
Поле засівають не словами, а насінням. (Лакська.)
Чи не за словами судять, а по справах.
Слів багато, а справи мало.
Слова до справи не пришивають.
Слово біло, та діло чорно.
Слово давати, так слово тримати.
Поле словами не засівають.
У словах настирливий, а в справах ледачий.
На слова щедрий - на справи скупий. (Лезг.)
Чим більше слів, тим менше справ. (Груз.)
Раз кажеш, то тримай своє слово - не будь метеликом, яка пурхає з місця на місце. (В`єтнам.)
He додержиш слова - не стримаєш і клятву. (Чечено-ингуш.)
Слів багато, вугілля мало: поменше говори, побільше працюй. (Узбек.)
З порожніх слів не звариш плову, якщо немає рису та м`яса. (Вірмен., Туркмени.)
Джигіт не відмовляється від своїх слів, лев не мож-обертається по своїх слідах. (Узбек.)
Слова без дії - грім без дощу. (Тайський.)
Словам не вір - перевіряй справою. (Лезг.)
У нього слово слову милицю подає.
Доведи не словом, а ділом. (Башк.)
Не дивися на слова, а дивись на справи. (Башк.)
Слово - срібло, мовчання - золото.
Сказане слово - біле срібло, заощаджене - червоне золото. (Лакська.)
Невимовному слову сам господар, сказане слово - спільне надбання. (Башк.)
Слово добре короткий, а мотузка - довга. (Дарго.)
Не говори довго: скажи коротко, так з толком. (Узбек.)
Одного слова мало, а двох багато. (Туркмени.)
Мало слів - солодко, багато слів - порожньо. (Тат.)
Де багато слів, там мало діла. (Я Пон.)
Гарні коротке слово і довга мотузка. (Вірмен.)
Їжі багато - добре є, слів багато - важко го-ворить. (Кіт.)
Найкраще - прямо і просто сказане слово. (Англ.)
Слово не горобець - вилетить - не спіймаєш.
Кінь вирветься - наздоженеш, а слово сказаного не повернеш.
Слово випустиш, так і крюком НЕ втягнув.
Вистріливши, кулю не схопився, а слово, сказавши, не впіймаєш.
До речі помовчати, що велике слово сказати.
У слова немає крил, але воно літає. (В`єтнам.)
Поспішиш - все слова розгубиш. (Узбек.)
Сказане слово стає чужим. (Хінді)
Поки слова не вилетить з рота - воно твій раб, вилетить - ти його раб. (Чечено-ингуш.)
Вилетіло слово і на четвірці коней не наздоженеш. (Я Пон.)
Випущену стрілу можна повернути, а сказане слово - немає. (Кор.)
Коня випустиш - зловиш, слово зронив - не впіймаєш. (Монг.)
Слово з мови, як з гвинтівки куля: не спіймаєш. (Осетин.)
Слово, поки воно у тебе в роті, - твоє, а як вилетить - чуже. (Вірмен.)
Випущене слово - що птах у польоті. (Башк.)
Чи не сказаному слову сам господар, сказане слово - спільне надбання. (Башк.)
Живе слово дорожче мертвої букви.
Він на вітер слова не скаже.
Думка - джерело слова. (Киргиз.)
Слова людини - мірило його розуму. (Араб.)
Слово народу не буває брехливим. (Киргиз.)
Справи свідчать про розум людини, слова - про його знаннях. (Араб.)
Слова старих людей дороги, як коштовності. (Кіт.)
У відбірній крупі немає сміття, у старої людини немає брехливих слів. (Монг.)
Двісті сказаних слів не варті і половини зробленої справи. (Перс.)
Від приємних слів язик не всохне. (Бенг.)
Нехай рот кривої - треба щоб слова були правильні. (Башк.)
Якщо немає частування, приголуб людини словами. (Тат.)
Чи не відкривай рота, але не зваживши слів. (Тат.)
Ловчу птицю по дзьоба дізнаються, людини з гострим розумом за словами дізнаються. (Калм.)
Чим тисячу слів, краще одне, так вірне. (Тат.)
* * *
Гори і каміння руйнує вода, людини губить слово. (Киргиз.)
Справжньому чоловікові від слова болючіше, ніж від кинджала. (Лезг.)
Апетит приходить з першим шматком, а сварка - з першим словом. (Араб.)
Чи не подивившись вперед, не роби кроку, що не озирнувшись назад, не мовив слова. (Чечено-ингуш.)
Якщо помилився дорогою, то можна вернуться- якщо помилився словом - нічого не можна зробити. (Кіт.)
Є слова, які і з пудом меду не проковтнула. (Вірмен.)
Землю псує вода, а людини - слова. (Тадж.)
У підлабузника слів багато, у ледаря причин багато. (Тувін.)
Так збереже Аллах від нестачі їжі і від надлишку слів! (Терець.)
* * *
Слово народу не буває брехливим. (Киргиз.)
Зарубки на дереві не згладжує, сказане сло-во не забувається. (Калм.)
Якщо ти людина, переможи мене словом. (Каракалпа.)
До хорошій людині погане слово не пристане. (Турець.)
Воду лей на землю, яка її вбере, слово говори людині, який його оцінить. (Киргиз.)
Пляма з сорочки змивається пранням, пляма з душі знімається словом. (Каракалпа.)
Слово, сказане дурню, кинуто на дно річки. (Каракалпа.)
Слова без докази - пролетів вітер. (Каракалпа.)
Краще сказати правду, ніж говорити навкруги. (В`єтнам.)
Посієш «якби ...», виросте «якби ...». (Туркмени.)
Якби ми «якщо» поставили на «якщо», то до неба долізла б.
Слово «приходь» - є, слова «йди» - немає. (Киргиз.)
Від слів «халва, халва» у роті солодше не стане. (Тадж.)
Від того, що ти говориш «мед» та «мед», в роті солодко не стане. (Tarn., Казах.)
* * *
Слово слово народить, третє само біжить.
Слово до відповіді, а хліб - до обіду.
Таємне слово в своїх устах тримай.
Кожному слову своє місце.
За словом в кишеню не полізе.
Вигідне слово глухий швидко почує. (Тат.)
Людина захований за своїми словами. (Перс.)
Коли зливаються слова серця і язика, виникає любов. (Пушту)
Кораблі йдуть - бухта залишається, час проходить - слово залишається. (Таміл.)
Хорошій людині на слово повіриш, з поганим і письмовий договір не допоможе. (Таміл.)
Один дурень сказав слово, а сорок мудрих не могли відповісти. (Вірмен.)
Рибу ловлять вудкою, а людини - словом. (Вірмен.)
Білосніжна гора від місячного світла ще білішими стано-вится, розумна людина від хороших слів ще розумнішими робиться. (Монг.)
На словах багато, а на ділі порожньо. (Бенг.)
Лінивий перевізник на словах скор. (Бенг.)
Дубову голову не проймеш словом, треба колом.
За худі слова злетить і голова.
Батько води - джерело, батько слова - вухо. (Киргиз.)
Рот - ворота, слово - вітер. (Киргиз.)
Слова при свідках - законна дружина. (Киргиз.)
Слово - нитка, можна в будь-яку сторону Передерій-ти. (Киргиз.)
У дрібних словах і велику справу втопити можна.
Погані вісті летять, хороші - сплять. (Амхара.)
Прислів`я та приказки в початковій школі
Вечірнє слово можна стерти денним словом. (Араб.)
Погляд красномовніше слова. (Араб.)
Розжуй слово, перш ніж вимовити. (Лезг.)
На словах мудрець, а на ділі негідник. (Лезг.)
* * *
На думах - що на вилах, на словах - що на санях, а на ділі - що в ямі.
На словах і так і сяк, а на ділі ніяк.
На словах, як на гуслях, а на ділі - як на балалайці.
На словах - орел, на ділі - мокра курка.
На словах тих, а на ділі лих.
На слові - князь, а на ділі - бруд.
На торгу за слова нічого не продають.
Не базікай навмання - клади слово в лад.
Від слів калитка не буде повним.
Від слова до справи - сто перегонів.
Далі в суперечку - більше слів.
Позивачу перше слово, відповідачу останнім.
