«Залишитися в живих» - краще за всіх реаліті-шоу

серіал залишитися в живих На хвилинку уявіть собі такий початок вашого дня - випросипаетесь, але ще не відкриваєте очі, як завжди бажаючи трошки подрімати, перш ніж вставати остаточно. Але вас насторожують звуки, зовсім вамнепрівичние - сильне шарудіння, схоже на гучний шепіт. Ви встаєте і, ксвоему подив, опиняєтеся посеред тропічного лісу, абсолютно не розуміючи, де ви знаходитесь (зрозуміло, що в лісі, а конкретніше?), Як здесьоказалісь і чого вам раптом знадобилося в цьому місці? Намагаючись впоратися свполне природним приступом панічного страху, ви біжите через зарості кудаглаза дивляться, аби рухатися, аби не стояти на місці. І ось вивискаківаете на пустельний пляж, на берег моря, але полегшення вам це не приносить - тому як на пляжі ви бачите десятки шокованих людей, питающіхсячто-то знайти серед палаючих уламків літака. І ви раптом усвідомлюєте, що ещёнесколько годин тому самі летіли на цьому літаку з цими людьми ...

Кращого початку для серіалу, чесно кажучи, і прідуматьсложно. Тут, як то кажуть «в одному флаконі», практично все, що потрібно здобуття права прикувати увагу глядача до оповідання - і ощущеніетаінственності, і виразно відчутний навіть через екран телевізора запах адреналіну, і вагома заявка на інтригу. Саме так починається перша серія амеріканскогосеріала «Lost», назва якого на російську мову перевели не як «втрачені» або «загубилися», а як «Залишитися в живих». Зробили це, цілком ймовірно, за аналогією із заголовною піснею реаліті-шоу «Останній герой» - там адже тожегруппа людей опиняється на безлюдному острові і повинна зробити все длядосягнення кінцевої мети, для свого «виживання».

Власне кажучи, «Lost» і з`явився в умах телевізіоннихпродюсеров каналу ABC як свого роду реаліті-шоу, перенесене в кіноформат. Обратіввніманіе на ті абсолютно шалені рейтинги, які були у тоді ещёсравнітельно нового починання, реаліті-шоу, ділки американського кінобізнесарешілі зробити ставку на ефект співпереживання, який присутній у зрітелейтакіх проектів. І не прогадали.

За сценарієм пасажирський літак зазнає аварії надокеаном. На щастя, літак падає не в безкрайню безодню, а на острів, який, правда, виявляється абсолютно безлюдним. Близько півсотні оставшіхсяв живих пасажирів намагаються вижити і хоч якимось чином спробувати вернутьсяв лоно цивілізації. Однак це далеко не так легко - мало того, що самолётотчего-то ніхто не шукає, так ще на острові присутні таємничі і кровожадниесіли ...

Ефект співпереживання є першим з тих трьох китів, де священики тримається популярність «Lost» у американського і світового телеглядача. Людям, абсолютно несподівано потрапили в екстремальну ситуацію, завжди співчуваєш івсегда стежиш за перипетіями їх пригод з особливою увагою - тому щов глибині душі телеглядач, який сидить на дивані і попивати чай, пиво ілікока-колу, розуміє, що і він волею сліпого випадку може виявитися в такомнепрівичном положенні.

Другий «кит», на якому вдало пливе проект «Lost» -інтрігующій сценарій. Велика кількість персонажів надає сценарістамшірокое поле для діяльності, для сплетення взаємозалежних один з другомсюжетних ниточок, за кожну з яких в будь-який момент можна потягнути і получітьінтересное розвиток подій. Крім того, містика останнім часом користується укінозрітелей стабільно високим попитом. А що може бути містичність, потойбічне і більш граючим на нервах, ніж незрозуміла сила, що ховається взелёних глибинах острова і періодично нападає на що залишилися в живих жертвсамолётокрушенія?

І третій, найбільший і сильний «кит» серіалу «Lost» - псіхологіческаясоставляющая всього, що відбувається. Атмосфера виживання на безлюдному острові, коли кожен згадує історію Робінзона Крузо, і несподівані поворотисценарія, загадки і таємниці, є лише загальним тлом для спостереження за тим, якв кожної серії відбуваються внутрішні і зовнішні зміни героїв. Причому ці зміни глядач може оцінити в найбільшій повноті: цього способствуютмногочісленние флешбеки, тобто вставки, що розповідають про життя кожного ізгероев до потрапляння на острів і до посадки на цей злощасний рейс. Зрітелютакім чином надається полотно, кисть і ті фарби, якими він можетнарісовать в своїй уяві психологічний, емоційний і ще какойугодно портрет кожного персонажа. Але ж бути співучасником творіння якогось тообраза завжди на порядок цікавіше, ніж просто дивитися на скільки угодноталантлівий, але створений без вашої участі персонаж, чи не так?

Крім перерахованих вище теоретичних сильних сторонсеріала у нього вистачає і практичних переваг, головні з яких умелаярежіссура і цікава операторська робота. Режисери серіалу зуміли добітьсятого, що серіал виглядає з цікавістю і напругою, причому немає перегину сосценамі, де тільки говорять, говорять і говорять, як немає і ізлішніхадреналінових сцен, коли хочеться відвернутися від екрану і втекти. Операторам вбольшой плюс потрібно поставити те, що в картині дуже вміло використовуються крупниеплани, яких ми майже не побачимо в звичайних американських серіалах. Создаётсяочень сприятливе враження, ніби бачиш намальовану великими сочнимімазкамі картину.

Акторський склад професійно справляється зі своіміобязанностямі, ні більше і ні менше. Суперзірок в списку акторів ми не знайдемо, з відомих виконавців на думку спадають хіба що Мішель Родрігес, що засвітилася в першому «Форсажі», і Домінік Монаган, що зіграв одного з «полурослика» в тепер класичною екранізації трилогії Толкієна «Володар кілець». Ну, ще можна відзначити Меттью Фокса, який став знаменітіменно завдяки роботі в «Lost» - втім, з його амплуа главногоромантіческого героя це було не дуже важко, хоча і не применшує його заслуг.

Тим часом у «Тих, хто залишився в живих» справи йдуть не те щоб всёхуже, але не надто оптимістично. Незважаючи на те, що творці серіалу шірокоанонсіровалі свій намір працювати над проектом до 2010 року включно, над «Lost» згущуються хмари. По-перше, як і більшість високорейтінговихсеріалов США, «Lost» зараз не знімаються через тривалу полгодазабастовкі голлівудських сценаристів. По-друге, судячи з відгуків, глядач уженачінает трохи пересичуватися психологічної начинкою серіалу, і для сохраненіявисокого рівня інтересу до нього творці йдуть по шляху, з одного боку, збільшення «питомої ваги» романтики, любовних сцен і переживань, з іншого, все більше вносять в фільм сцен насильства і драматичних розв`язок. Будемнадеяться, що ми все-таки зможемо дочекатися остаточного фіналу серіалу, коли стане ясно, хто ким був, хто ким став і що взагалі все це означає.