Парадокс - в сучасному російському кіно чимало молодих акторів, які подають великі надії, а ось молодих зірок практично немає. Чомусь так склалося, що зоряний статус належить в основному представникам середнього і старшого покоління, тоді як з молодою порослю справжніх глядацьких кумирів все набагато скромніше. Втім і серед перспективних є цілий ряд виконавців, які в більшій мірі наблизилися до зоряної категорії і мають всі шанси незабаром все-таки потрапити в когорту обраних. Серед цих «майже зірок» і Данило Козловський.
Народжений в одній столиці і живе в іншій
У більшості випадків люди, що домоглися більш-менш масштабного успіху, мають біографію «народився в такому-то місті, потім приїхав до Москви ...». У Данила Козловського зигзаги життєвого шляху інші 3 травня 1985 року його народився в Москві в неартістіческой сім`ї. При тому, що він з дитинства виявляв артистичні задатки і по вольовому рішенню мами з юного віку займався танцями і співом, Данило ріс непростим і в якомусь відношенні навіть складним дитиною. Багато в чому це було наслідком старших братів, Єгора і Івана, які були хуліганською, задиристими і неслухняними. Мати і вітчим до деяких пір терпіли цю грізну трійцю, поки в один прекрасний момент не вирішили, що тактику виховання необхідно змінювати. Кращим способом напоумити синів була обрана відправка їх на навчання в Кронштадтський морський кадетський корпус. Данила як найменш неслухняного і в більшій мірі схильного традиційним, «цивільним» методам виховання, спочатку було вирішено залишити вдома. Однак одинадцятирічний хлопчик, який не хотів розлучатися з братами, влаштував справжній скандал і не залишалося робити нічого іншого, як відправляти всіх трьох в кадетський корпус.
Єгор та Іван виявилися не настільки сприйнятливі до суворої дисципліни Кронштадтського кадетського корпусу і через деякий час залишили навчання в цьому навчальному закладі, а ось Данило відучився тут до самого кінця, до моменту отримання середньої освіти в 2002 році. Зараз актор згадує роки навчання в корпусі з вдячністю, але без фантастичного наснаги. З одного боку, практично військова життя навчило його самостійності, прищепила самодисципліну, з іншого, була в дуже вже явному протиріччі з його творчими нахилами. Так, в корпусі Козловський спробував було «замутити» КВН, але після першого ж виступу, в якому початківці квнщики пожартували про начальство, «лавочку» швидко прикрили. Так що до моменту закінчення корпусу Данило чітко знав, що він не хоче пов`язувати своє подальше життя з армією, що він хоче пов`язати її з театром і що йому досить комфортно в Санкт-Петербурзі.
Данило Козловський: «За свої роботи я відповідаю»
Відразу після закінчення кадетського корпусу Данило Козловський вступив до Санкт-Петербурзьку театральну академію, на акторсько-режисерський факультет видатного театрального режисера і педагога Льва Додіна. Власне кажучи, зустріч з Додіним для Козловського, як і для багатьох молодих акторів з пітерських театральних ВНЗ, стала багато в чому зумовлює. Адже багато в чому завдяки цій зустрічі Данило з 2006 року стає актором Малого драматичного театру - театру Європи, художнім керівником якої якраз і є Додін. Тим часом саме МДТ - Театру Європи багатьма вважається провідною театральної майданчиком в Росії, на якій пробує свої сили і дозріває найбільш талановиті представники нового покоління російських акторів. І Козловський є одним з найбільш яскравих з них: не випадково адже в свій перший же театральний сезон він удостоївся спеціального призу «Кращий дебют» за роль Едгара в спектаклі «Король Лір». І в подальшому його цікаві театральні роботи звернули на себе заслужену увагу фахівців: Віктор в «Варшавської мелодії», Ральф в «Володарі мух», Новиков в постановці «Життя і доля».
