Вірші про маму для школярів
Вірші про маму для дітей
Красиві вірші про маму, для мами і про маму для дітей.
Вірші до 8 березня, вірші до Дня Матері.
І. Мазнин
ПРОСТОЇ СЛОВО
На світлі
добрих слів
Живе чимало,
Але всіх добрішими
І ніжніше одне;
З двох складів
Просте слово «ма-ма»,
І немає слів Рідніше, ніж воно!
І. Мазнин
ГРОЗА
Дивиться небо хмара хмарою
Наближається гроза ...
Гострих блискавок блиск летючий
Раз у раз б`є в очі.
Раз у раз, раз у раз,
Ніби справи більше немає,
Як з розуму зводити вміло
Беззахисний білий світ ...
Ось і злива разом з градом,
Ось і кімната темна ...
Посиджу-ка з мамою поруч:
Що ж вона
тремтить одна?
І. Мазнин
Я ЧУЮ співаючий ПТИЦЮ
Я чую
Співаючу птицю,
Я бачу,
Як стежкою лісовий,
де літній
Сонце іскриться,
крокуєш ти
Поруч зі мною...
А стежинка
То вліво, то вправо
петляє,
Гублячи росу ...
Як славно,
Що ти - моя мама,
як радісно
У теплому лісі!
І. Мазнин
ХОЧУ НЕ СПАТИ ...
лежу,
Борюся зі сном вперто,
Хочу НЕ спати
До самого ранку
І чую раптом,
Як каже мені мама:
- вставай,
Ведмідь мій,
Снідати пора! ..
С. Махотин
МАМА У ВІДРЯДЖЕННЯ
Я маму з ранку на вокзал проводив
І весь її шлях
до Москви
простежив.
Поки догризати я морквину,
Проїхала мама Поповку.
Я в калюжу топтав чоботом,
А поїзд стояв в Бологоє.
Коли малював я картинки,
Промайнули за вікнами Химки.
Я лампу запалив ...
В цю мить
«Москва!» - Оголосив провідник.
І ось задзвенів телефонний дзвінок:
"Я скоро повернусь!
Не хвилюйся, синку! »
С. Махотин
МЕНІ СУМНО
Мені сумно. Папі на мене
Наскаржилась мама.
Звичайно, я не слухався
І поводився вперто,
Але можна було шльопнути
І навіть накричати ...
Сама мене вчила:
Чи не ябедничати!
С. Махотин
ПОХІД
Я з дитинства кашу не терпів,
А ось тепер, на травичці,
Я дві величезні миски з`їв
І попросив добавки.
Я в дитинстві нежить свій лікував
І шарф носив пуховий.
Тепер ось ноги промочив;
І нічого, здоровий!
Мені в спину бухає рюкзак
Мені боляче з незвички,
Зате тепер я знаю, як
Розпалити багаття без сірники.
Зате побачив я зорю
І як роса іскриться.
Додому приїду - суп зварю
Ось мама здивується!
С. Махотин
ДЕВ`ЯТА БЕРЕЗНЯ
Я схопився, прибрав ліжко,
Хоч і міг ще поспати.
На будильник НЕ бурчить,
А на кухні хлопочу.
Чаю мамі підливаю,
Свято мамі продовжую.
М. Бородицька
КОТЕНОК
Кошеня був такий прекрасний!
Кошеня був такий нещасний!
На лапках він ледве стояв,
І так дивився, і так тремтів
Від м`яких вушок до хвоста ...
Він був, звичайно, сирота.
Він мені нявкнув: «Рятуй!»
Сказала мама: «Не мрій».
Він Промяукал мені: «Спаси!»
Сказала мама: «Не проси».
Він схлипнув, закліпав очима
І переліз на туфлю до мами.
Зітхнула мама: «Як тут бути?»
Я закричав:
«Усиновити!»
А. А. Фет
Мамо! глянь-ка з віконця;
Знати, вчора недарма кішка
Умивала ніс:
Грязі немає, весь двір одягнуло,
Посвітлішало, побіліло;
Видно, є мороз.
Неколюча, світло-синій
По гілках розвішані іній;
Подивися хоч ти!
Немов хтось тороватий
Свіжої, білої, пухкої ватою
Все прибрав кущі.
Вже тепер не буде спору:
За санчата та й в гору
Весело бігти!
Правда, мама? Чи не відмовиш,
А сама, напевно, скажеш:
«Ну, скоріше гуляти!»
Саша Чорний
МАМИНА ПІСНЯ
Синій-синій волошка,
Ти улюблений мій квітка!
У шумливою жовтої жита
Ти смієшся у межи,
І комашки над тобою
Танцюють радісною юрбою.
Хто синє волошки?
Задрімала річка?
Глиб небесної бірюзи?
Або спинка бабки?
Ні, о ні ж ... Всіх синьої
Очки дівчинки моєї.
Дивиться в небо по годинах,
Тікає до Василька.
Пропадає біля річки,
Де бабки такі легкі,;
І очі її, їй-богу,
З кожним ранком все синьою.
